Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Батькам
Сімейний кодекс України (вступив у силу з 01 січня 2004 року)
Стаття 141.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 152.
Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 155.
Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пам´ятка для батьків
Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.
Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї.
Отож:
• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.
• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги.
Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!
• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини.
Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»
• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка – уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.
Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.
• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.
Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.
• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.
• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.
Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини
Як навчити дитину жити?
Поговоримо про певне поводження, яке допомагає людям спілкуватися і приймати правильні рішення в різноманітних ситуаціях. Уявіть, що відбувається, коли люди вперше зустрічаються одне з одним. Швидше за все, вони стоять віч-на-віч, посміхаються, потискають руки, називають свої імена і говорять щось на зразок: «Приємно познайомитися». Це приклад того, як послідовність вчинків становить певні навички, які застосовуються при знайомстві.
Чому повинні вчити батьки? Корисні поради
Навчайте кожній навичці поступово. Деякі важливі навички описані на сторінці сайту школи "Учневі на допомогу" в розділі "Поради і рекомендації". Зверніть увагу на те, що потрібно докладно пояснити дітям, коли вони можуть скористатися кожною з них і чим це їм допоможе.
Постарайтеся, щоб це навчання робило дітям приємність. Наприкінці обов'язково похваліть дитину або дайте яку-небудь винагороду за навчання.
І, нарешті, запасіться терпінням. Після того як дитина засвоїть нову навичку, їй знадобиться якийсь час, перш ніж ця навичка стане для неї звичкою. Не можна за один раз навчитися ковзатися, так само, як уперше сівши за кермо, не можна навчитися водити машину. Для того щоб у чомусь мати успіх, потрібна практика, практика і ще раз практика.
Набувши навичок, ваша дитина зможе не тільки легко спілкуватися з оточуючими, але й одержить тверду опору для того, щоб досягати успіхів у повсякденному житті. Не втрачайте часу і починайте навчати своїх дітей прийнятим нормам поводження. (див стор "Учневі на допомогу"
Рекомендації для батьків
Подумайте, будь ласка протягом 1 хвилини, як можна продовжити фразу «Моя дитина...» А тепер пов'яжіть цю фразу з рисами вдачі своєї дитини і протягом 5 хвилин письмово 10 разів продовжіть її в різних варіантах, вказуючи риси вдачі Вашої дитини. Наприклад: «Моя дититна акуратна», «Моя дитина неуважна». Поглянете на якості, які Ви написали. Розбийте їх на дві групи: 1-а — ті, які Вас влаштовують у Вашій дитині, 2-а — ті, які Ви б хотіли змінити в ній. Поглянете, яких якостей більше — позитивних чи негативних? Виберіть, з якими з негативними якостями Ви хотіли б зараз попрацювати, відзначте їх для себе. Відкладіть на якийсь час свої листочки.
Тепер ми пропонуємо Вам звернутися до власного досвіду. Уявіть, що Ви зараз знаходитеся перед великим сучасним супермаркетом. У нім три поверхи:
• на 1-му поверсі продаються товари з явним браком, низької якості;
• на 2-му поверсі — звичайні товари середньої ціни і якості;
• на 3-му поверсі продаються найкращі, якісні, добротні, шикарні речі. На якому поверсі Ви б хотіли купувати товару?
Коли у нас з'являється дитина, ми завжди хочемо, щоби вона відповідала «третьому поверху» — була розумна, добра, відвідувала музичну школу або школу з поглибленим вивченням іноземної мови. Можливо, втілила наші нездійснені мрії... Але, на жаль, в житті так не буває. Кожна дитина унікальна. У неї є щось від 1-го, 2-го і 3-го поверху. І Ваша дитина не виключення, Ви переконалися в цьому. У нім є те, що Вам подобається, і те, що Ви б хотіли змінити. .gif)
Права та обов'язки батьківЗміст роботи школи з батьками учнів повинен ґрунтуватися на їх правах і обов'язках, визначених Законом України «Про загальну середню освіту»:1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:— вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;— приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;— обирати і бути обраними до органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;— звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;— захищати законні інтереси дітей.2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:— забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;— постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;— поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;— виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.
.gif)
Поради батькамВажлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури. На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології. Організовуючи навчання батьків, враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу. Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. А. Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх. Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей. Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї. Із сім'ями педагогічне пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад. У роботі з антипедагогічними сім'ями спираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи усунення їх, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання, змусити їх замислитися над її результатами. Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, необхідно довести, що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить ЇЇ самотньою, емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті, напевне, буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша, ніж машина, охорона і прислуга. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання, а не переконувати їх у тому, що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми, дружити й любити за покликом душі.
.gif)
Пам'ятка для батьків У спілкуванні зі своїми дітьми: Радійте вашому синові, доньці.Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терпелячими. Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання. • Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини. • Частіше хваліть дитину. • Заохочуйте ігри з іншими дітьми. • Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.• Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).• Не втрачайте почуття гумору.• Грайте з дитиною в різні ігри. • Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю. • Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.
.gif)
Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх: • Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.• Не ставте забагато запитань.• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена. • Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Стаття 141.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 152.
Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Стаття 155.
Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пам´ятка для батьків
Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.
Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї.
Отож:
• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.
• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги.
Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!
• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини.
Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»
• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка – уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.
Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.
• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.
Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.
• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.
• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.
Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини
Як навчити дитину жити?
Поговоримо про певне поводження, яке допомагає людям спілкуватися і приймати правильні рішення в різноманітних ситуаціях. Уявіть, що відбувається, коли люди вперше зустрічаються одне з одним. Швидше за все, вони стоять віч-на-віч, посміхаються, потискають руки, називають свої імена і говорять щось на зразок: «Приємно познайомитися». Це приклад того, як послідовність вчинків становить певні навички, які застосовуються при знайомстві.
Чому повинні вчити батьки? Корисні поради
Навчайте кожній навичці поступово. Деякі важливі навички описані на сторінці сайту школи "Учневі на допомогу" в розділі "Поради і рекомендації". Зверніть увагу на те, що потрібно докладно пояснити дітям, коли вони можуть скористатися кожною з них і чим це їм допоможе.
Постарайтеся, щоб це навчання робило дітям приємність. Наприкінці обов'язково похваліть дитину або дайте яку-небудь винагороду за навчання.
І, нарешті, запасіться терпінням. Після того як дитина засвоїть нову навичку, їй знадобиться якийсь час, перш ніж ця навичка стане для неї звичкою. Не можна за один раз навчитися ковзатися, так само, як уперше сівши за кермо, не можна навчитися водити машину. Для того щоб у чомусь мати успіх, потрібна практика, практика і ще раз практика.
Набувши навичок, ваша дитина зможе не тільки легко спілкуватися з оточуючими, але й одержить тверду опору для того, щоб досягати успіхів у повсякденному житті. Не втрачайте часу і починайте навчати своїх дітей прийнятим нормам поводження. (див стор "Учневі на допомогу"
Рекомендації для батьків
Подумайте, будь ласка протягом 1 хвилини, як можна продовжити фразу «Моя дитина...» А тепер пов'яжіть цю фразу з рисами вдачі своєї дитини і протягом 5 хвилин письмово 10 разів продовжіть її в різних варіантах, вказуючи риси вдачі Вашої дитини. Наприклад: «Моя дититна акуратна», «Моя дитина неуважна». Поглянете на якості, які Ви написали. Розбийте їх на дві групи: 1-а — ті, які Вас влаштовують у Вашій дитині, 2-а — ті, які Ви б хотіли змінити в ній. Поглянете, яких якостей більше — позитивних чи негативних? Виберіть, з якими з негативними якостями Ви хотіли б зараз попрацювати, відзначте їх для себе. Відкладіть на якийсь час свої листочки.
Тепер ми пропонуємо Вам звернутися до власного досвіду. Уявіть, що Ви зараз знаходитеся перед великим сучасним супермаркетом. У нім три поверхи:
• на 1-му поверсі продаються товари з явним браком, низької якості;
• на 2-му поверсі — звичайні товари середньої ціни і якості;
• на 3-му поверсі продаються найкращі, якісні, добротні, шикарні речі. На якому поверсі Ви б хотіли купувати товару?
Коли у нас з'являється дитина, ми завжди хочемо, щоби вона відповідала «третьому поверху» — була розумна, добра, відвідувала музичну школу або школу з поглибленим вивченням іноземної мови. Можливо, втілила наші нездійснені мрії... Але, на жаль, в житті так не буває. Кожна дитина унікальна. У неї є щось від 1-го, 2-го і 3-го поверху. І Ваша дитина не виключення, Ви переконалися в цьому. У нім є те, що Вам подобається, і те, що Ви б хотіли змінити.